Зберігання вологого зерна.

Вологе та тепле зерно дуже швидко псується. Так, на зерні пшениці з вологістю 22% і при температурі 25 град. С плісняві гриби починають з’являтися вже на п’ятий день зберігання.

Тривале зберігання вологого зерна (більше 3-х місяців) можливе лише в герметичних умовах. Без доступу повітря зерно доводиться до стану аноксианабіозу. В масі зерна швидко росте вміст двоокису вуглецю, гальмується розвиток мікроорганізмів. Зерно змінює свій смак і набуває ферментаційного запаху. Таке зерно може призначатися лише на фураж та на промислові цілі. Існує, також, метод зберігання мокрого зерна в середовищі азоту. Такі методи консервації зерна можливі лише на спеціалізованих підприємствах. Головним недоліком таких методів консервації зерна є те, що при порушенні герметизації обладнання зерно дуже швидко псується.

Короткочасна консервація вологого зерна (до 3-х місяців) можлива на основі двох методів:
- зниженням температури зерна, в тому числі з застосуванням вентиляції та холодильних агрегатів;
- консервації зерна при допомозі хімічних речовин.
-
Охолодження до температури нижче 5 град. С вводить зерно в стан термоанабіозу, гальмує біологічні процеси та розвиток мікроорганізмів.

Слід відзначити, що вологе зерно не підлягає продажу і має бути висушене.

Консервація хімічними речовинами (наприклад пропіоновою кислотою, мочевиною чи аміаком) основана на гальмуванні життєдіяльності ферментів зерна та мікроорганізмів, які знаходяться в масі зерна. При хімічній консервації слід рівномірно розподіляти консервант в усій зерновій масі.

Сушіння вологого зерна та його охолодження переважно завжди застосовують з метою подальшого його довгострокового зберігання та подальшої реалізації за високою ціною.

Існують два самих розповсюджених методи сушіння зерна:
- метод низькотемпературного сушіння;
- метод високотемпературного сушіння.

Метод низькотемпературного сушіння включає в себе провітрювання зерна і був частково розглянутий вище. Такий метод найбільш економічно ефективний, так як при його застосуванні використовується переважно енергія природи, накопичена в повітрі. Для активізації процесу низькотемпературного сушіння рекомендується використовувати більш продуктивні вентилятори, а також можливо злегка підігрівати повітря, в тому числі з використанням електричних підігрівачів. Підігрів повітря на 8 град. С знижує його вологість на 35%. Разом з тим, підігрів повітря погіршує процес охолодження зерна, особливо коли продуваємо товстий шар зерна (більше 2м). Тому оператор вентиляційного устаткування, якщо немає відповідного автоматичного контролера, повинен керуватися рекомендаціями табл. 1 та 2 і даними вимірювальних приладів. Максимальна потужність підігрівача повітря, за даними досліджень, мусить бути не більше 0,22 кВт на кв. метр перфорованої підлоги сховища.

В умовах Польщі зерно неможливо досушити методом низькотемпературного сушіння до безпечної вологості без застосування підігріву повітря. Це тому, що середня вологість повітря під час жнив у Польщі рідко падає нижче 75%, а вночі досягає величини більше 90%. На Україні теж найкращі результати по досушуванню зерна отримані з застосуванням підігрівачів та розроблених автором цієї публікації контролерів. В Канаді низькотемпературне досушування зерна набуло дуже широкого використання, тут клімат дозволяє досить ефективно сушити зерно без додаткового підігріву повітря.

Таблиця 2. Максимальна товщина шару зерна та норми подачі повітря для зерна з різною початковою вологістю

Вологість зерна Товщина шару зерна Швидкість повітря

(а) Продуктивність вентилятора
(в) Норма повітря

(с)
% м м/сек м.куб/сек./м.квад м.куб/год х тону
17 6 0,07 0,07 55
20 3 0,07 0,07 111
22 1 0,07 0,07 332

а – відносна швидкість повітря в масі зерна;
в – продуктивність вентилятора в перерахунку на 1 метр квадратний площі складу;
с – об’єм повітря в перерахунку на зерно пшениці щільністю 0,76 т/м.квад.

Метод низькотемпературного сушіння застосовується переважно у фермерських господарствах, коли добовий вал зерна не досить значний і господарство не має сушарки.
Таке сушіння, як найбільш близьке до природного, широко застосовується для сушіння посівного зерна. Механічні дії механізмів при такому сушінні мінімальні, що забезпечує захист зерна від пошкодження.
Метод високотемпературного сушіння найбільш ефективно застосовують при початковій вологості зерна вище 20%, а також, коли господарство культивує ріпак, а тим більше кукурудзу. Найбільш ефективними по використанню теплоносіїв є сушарки шахтного типу. Вони, також, найбільш рівномірно висушують зерно у всій його масі, дякуючи досить довгому шляху проходження зерна через підігріте повітря під час сушіння. Зерно з шахтної сушарки виходить охолодженим і рівномірно висушеним. В подальшому під час зберігання зерна не буде проблем з локальними зонами недосушеного зерна.